Долар падає до чотирьохмісячного мінімуму, а євро зростає як на дріжджах. УНІАН розбирався, що відбувається на світовому валютному ринку, та як політика Дональда Трампа підштовхує американську економіку до прірви.
Політика президента США Дональда Трампа спричиняє хаос не лише в інформаційному просторі України. Його різкі заяви та дії впливають також і на валютний ринок, негативно позначаючись на доларі.
Так, з початку весни американська валюта почала стрімке падіння та сягнула мінімуму за останні чотири місяці. Станом на 11 березня курс долара опустився до 0,916 євро, тоді як ще 28 лютого становив 0,96 євро.
І хоча вже 14 березня американська валюта дещо відновила свої позиції, укріпившись до 0,921 євро, це і близько не компенсує падіння останніх тижнів.
Відео дня
Динаміка курсу долара до євро / джерело: Reuters
УНІАН поспілкувався з фінансистами та експертами, аби з’ясувати, чим спричинена така динаміка, що це означає для США, усього світу та безпосередньо України, чи свідчить це про початок великої кризи, та у якій валюті найкраще тримати свої збереження українцям.
Торгові війни не на користь США
Головною причиною падіння американської валюти є сумбурна та непослідовна політика одіозного президента США, який всерйоз націлився на початок світової торговельної війни. Ледь не щодня лунають гучні заяви щодо впровадження мит проти тих чи інших країн, які, у свою чергу, погрожують контрзаходами. У відповідь на дії інших держав Трамп впроваджує чи погрожує впровадити ще більші мита, доводячи ситуацію до абсурду. Ринки реагують на це відповідно.
Так, Трамп запровадив 25-відсоткові мита на імпорт сталі та алюмінію з ЄС, “який був створений, щоб обдурити США”. Крім того, “торговельний булінг” американського президента не оминув Канаду, Мексику та Китай. Заходи у відповідь не змусили себе чекати. За даними Reuters, митні війни Трампа призвели до того, що станом на 10 березня фондовий ринок США втратив шалені 4 трильйони доларів!
Першими про готовність вжити дзеркальні заходи заявили європейці. І 12 березня ЄС таки оголосив про введення мит на американські товари загальною вартістю 28 мільярдів доларів, що набудуть чинності вже з квітня. Зокрема, під “гарячу руку” потрапили американський бурбон, джинси, мотоцикли Harley-Davidson та деякі промислові і аграрні товари.
“Мита – це податки. Вони погані для бізнесу, і ще гірші для споживачів. Мита руйнують ланцюги поставок. Вони створюють невизначеність в економіці. Робочі місця під загрозою. Ціни підуть вгору. І в Європі, і в Сполучених Штатах. Європейський Союз повинен діяти, щоб захистити споживачів і бізнес. Контрзаходи, які ми вживаємо, є суворими, але пропорційними”, – заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Відповідь американського президента була блискавичною – вже 13 березня Дональд Трамп пригрозив запровадити 200%–мита на європейське вино, шампанське та інші алкогольні напої.
Не менш цікава ситуація склалась у стосунках США з Канадою. Уряд Канади відповів американському президенту запровадженням масштабного пакету контрмит на метали, комп’ютери та спортивне обладнання зі США загальною вартістю 21 мільярд доларів. Крім того, у канадській провінції Онтаріо заявили про стягнення на 25% більше плати за електроенергію, що постачається 1,5 мільйонам американців по інший бік кордону – штатам Міннесота, Нью-Йорк і Мічиган. Трамп не лишив це без уваги, пригрозивши канадцям подвоєнням мит на сталь та алюміній до 50 відсотків, проте вже за кілька годин після оголошення відмовився від цієї ідеї, а Онтаріо, у свою чергу, тимчасово скасувало податок на експорт електроенергії до США. Проте раніше введені мита продовжують діяти, через що Канада вже звернулася зі скаргою до СОТ.
Схожа турбулентність прослідковується і у стосунках США та Китаю, де сторони обмінялися митними “пасами”. Проте, якщо у попередніх прикладах від торгових воєн страждають усі задіяні країни, то Китай, на думку європейських посадовців, навпаки, виграє від агресивної політики нової американської адміністрації по відношенню до ключових торгових партнерів.
За даними Бюджетної лабораторії Єльського університету, мита доводять американські імпортні збори до найвищого середнього рівня з 1943 року, але це призведе до додаткових витрат американських домогосподарств на суму до 2000 доларів. Це також означатиме значне сповільнення економічного зростання в США, особливо якщо інші країни вживатимуть заходів у відповідь.
Політика президента вже викликає побоювання та невдоволення американців. Так, найбільші американські виробники продуктів харчування стурбовані наслідками введення мит на імпорт. Вони звернулися до Трампа з проханням звільнити деякі імпортні товари, як-от какао та фрукти, від додаткових податків. Виробники побоюються, що їм доведеться перекласти свої витрати на споживачів, які й без того вже скоротили закупи через зростання інфляції.
У американців вже виникає побоювання через політику Трампа / фото ua.depositphotos.com
Звісно, це відбивається і на позиціях долара на світовому валютному ринку. Як пише Reuters, інвестори продають долар, оскільки їх дедалі більше турбує той факт, що найбільша економіка світу вже демонструє ознаки уповільнення.
“Зростання напруженості у світовій торгівлі та занепокоєння щодо ризиків рецесії в США сколихнули світові ринки та спричинили величезну волатильність валют”, – зазначають журналісти.
Долар летить у прірву
Фахівці Центру економічної стратегії пояснюють, що зростання євро до долара пов’язано з останніми рішеннями адміністрації США та відповідною реакцією Європи.
“На долар впливають очікування щодо можливого зниження процентних ставок Федеральною резервною системою (ФРС) США. ФРС утримувала високі ставки впродовж тривалого часу для боротьби з інфляцією, проте останні дані свідчать про уповільнення економічного зростання”, – йдеться у дописі ЦЕС.
Тут слід зазначити, що зниження процентних ставок Федеральною резервною системою США стимулює зростання економіки: кредити стають дешевшими, стимулюється економічна активність шляхом збільшення витрат населення. Але водночас це може призвести до зростання інфляції та зниження курсу долара, адже дешевші кредити роблять інвестиції в доларові активи менш привабливими.
Тим часом Європа, за даними ЦЕС, планує активніше залучати боргове фінансування для оборонних інвестицій, що робить європейські облігації більш привабливими для інвесторів. Це підвищує їхню дохідність та сприяє зміцненню євро.
Така активність Європи також пояснюється – як неочікувано – заявами та діями Трампа, який прямо говорить про наміри виводити американські війська з континенту, роблячи європейські країни більш вразливими до зростаючих загроз з боку РФ, до якої американський президент демонструє збочену прихильність.
Ще до повернення Трампа у Білий дім в Європі висловлювали побоювання, що у разі переобрання він може заявити про вихід США з НАТО. Тому європейські лідери намагаються досягти більшої стратегічної автономії та посилити власну обороноздатність. Це включає збільшення оборонних бюджетів, розвиток спільних військових проєктів та поглиблення співпраці в рамках Європейського Союзу.
Голова департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко у коментарі УНІАН пояснює, що вартість долара відносно євро знижується через те, що інвестори побоюються значного послаблення американської економіки на тлі абсурдної політики Трампа.
“Страхи ці викликані, перш за все, важко передбачуваними різкими діями США у торговій політиці. Висока невизначеність підриває впевненість інвесторів і бізнесу і може завдати економіці навіть більшої шкоди, ніж власне підвищення мит США та їхніх торгових партнерів”, – розповідає експерт.
За словами Мартиненка, втім, загалом це не означає, що економіка Єврозони стикається з меншими проблемами, ніж економіка США.
“Незважаючи на погіршення настроїв, економіка США залишається в досить непоганій формі. Послаблення долара може тривати ще деякий час, проте вже зараз є підстави вважати, що воно зайшло занадто далеко”, – вважає він.
Голова правління “Глобус Банку” Сергій Мамедов, у свою чергу, зазначає, що світова економіка вступає в нову фазу, де класичні принципи взаємодії можуть поступатися місцем жорсткому тиску, шантажу та перегляду торговельних зв’язків.
За його словами, запровадження адміністрацією Трампа нових мит на імпорт із Канади, Мексики та Китаю – це не просто економічний крок, а поворотний момент у глобальній системі торгівлі. Вплив таких змін виходить далеко за межі окремих країн, руйнуючи сталі механізми, на яких трималася Світова організація торгівлі.
Нові мита Трампа – поворотний момент у глобальній системі торгівлі / скриншот
“Безумовно, валютні курси реагують на глобальні зміни: долар США, зокрема, вже відчуває наслідки торговельної нестабільності. Падіння індексу американської валюти на 0,54% та зниження курсу долара до найнижчого рівня за чотири місяці свідчать про те, що світову економіку чекають непрості часи”, – сказав Мамедов у коментарі УНІАН.
Ризик для долара як резервної валюти
Якими ж можуть бути наслідки? Інвестиційний банкір, заступник директора компанії Dragon Capital Сергій Фурса зазначає, що введення американською адміністрацією нових мит проти ключових торгових партнерів підриває репутацію США як стабільного економічного партнера. В цілому, така політика послаблює позицію долара як резервної – або, іншими словами, “твердої” – валюти, що накопичується центральними банками інших держав та використовується для створення міжнародних резервів.
“Якщо Штати виходять зі статусу глобального гравця, то і долар може перестати бути головною валютою для збереження капіталу. Це завдасть неймовірної шкоди американській економіці. Успіхи американської економіки останніх 50 років тісно пов’язані з резервною валютою – доларом”, – каже Сергій Фурса.
Долар США є основною резервною та найпоширенішою валютою у світі. На нього припадає до двох третин світових національних валютних запасів. Статус долара як резервної валюти дає США значний вплив на світову економіку, дозволяючи США залучати капітал з усього світу та впливати на міжнародні фінансові ринки.
В теорії, заміною може стати євро, адже це вільно конвертована валюта, а Європа – більш прогнозований торговельний партнер. До того ж, поки долар впав до мінімуму за чотири місяці, євро зміцнюється. Але це лише гіпотези, бо, за словами Фурси, поки що реальної заміни долару немає.
“Штати завжди сприймались як “тиха гавань”: якщо ми чекали проблем, навіть в економіці США, треба було купляти долари. А тепер долар, який мав зростати через торговельні війни, падає”, – додає інвестбанкір.
Сергій Фурса відмічає, що ця хитка ситуація може закінчитися великим вибухом, великою кризою, що позначиться на усьому світі.
“І це непокоїть найбільше, з точки зору можливого неспокою. У нас, звісно, в Україні зараз вплив буде менший, але так чи інакше ми все одно інтегровані”, – зазначає він.
Валютні гойдалки в Україні
В Україні боротьба долара і євро також відображається на курсах іноземних валют до гривні. Так, останніми тижнями у нас спостерігається досить різке зростання курсу європейської валюти. Якщо 1 березня офіційний курс євро складав 43,49 грн, то вже 14 березня підскочив до 45 гривень – на півтори гривні за неповні два тижні.
Протилежна ситуація з доларом – наприкінці 2024 року курс американської валюти досить суттєво зріс, але вже з середини січня пішов на спад: з 42,28 грн 13 січня до мінімального значення у 41,21 грн 10 березня (станом на 14 березня американська валюта трохи укріпилася по відношенню до гривні – до 41,53 грн/дол.). У Нацбанку пояснили зниження долара сезонним збільшенням пропозиції валюти та зменшенням попиту.
Як зазначає голова правління “Глобус Банку” Сергій Мамедов, український валютний ринок, попри інфляційний тиск, другий місяць поспіль демонструє відносну стабільність. При цьому коливання долара у світі частково впливають і на український ринок.
“Наприклад, із 1 січня по 1 березня офіційний курс долара в Україні знизився на 1,4 відсотка – з 42,02 до 41,43 гривень. Водночас євро демонструє певне зміцнення на тлі світових торгів у парі з доларом: його вартість виросла на 0,5%, що є найвищим показником із грудня. Проте ситуація залишається нестабільною, і подальші тенденції можуть швидко змінюватися, адже допоки невідомо, чи запровадять США нові мита на деякі товари з ЄС, а якщо це станеться, то якими будуть зворотні дії Європейського Союзу”, – каже Мамедов, додаючи, що в будь-якому випадку ситуація в світі і на валютному ринку зокрема не буде “марудною”.
Чи слід українцям наразі реагувати на валютні коливання та купувати чи продавати певну іноземну валюту? Сергій Мамедов вважає, що у найближчі місяць-півтора варто бути максимально обачними, аби не розчаруватися.
“Розуміємо, що долар та євро є досить міцними та вагомими валютами: навіть якщо курс якоїсь із них на деякий час трохи похитнеться, то навряд чи це призведе до її глобального знецінення. Але варто пам’ятати про інфляцію в США та ЄС. Тому просто скуповувати валюту не убезпечить від того, що вона не втрачатиме своєї купівельної здатності”, – говорить банкір.
Він зазначає, що натомість у громадян є ще альтернатива для збереження та примноження власних коштів – гривневі вклади на термін 6-9 місяців або ж на 1 рік і довше.
…Різкі дії Дональда Трампа позначаються не лише на Україні в контексті війни з Росією, а і на світовій економіці загалом. І яким чином все це обернеться для самих США – побачимо згодом. Поки що агресивна та імпульсивна політика нової американської адміністрації завдає більше клопоту власному ж населенню, відлунням відбиваючись на решті світу, підвищуючи очікування майбутньої кризи, співставної за масштабами з “Великою Депресією”.
Катерина Жирій
