"Якщо нафта подешевшає до $65 за барель, у Росії не залишиться грошей на війну",

Інтерв'ю

Експерт паливного ринку Сергій Куюн розповів УНІАН, як зростання акцизів позначилося на вартості пального, чи варто чекати ще більшого здорожчання бензину навесні, та як політика Дональда Трампа впливає на нафтовий ринок та економіку Росії.

З 1 січня в Україні відбувся черговий етап підвищення акцизу на пальне, відповідно до закону, який президент Володимир Зеленський підписав ще у вересні минулого року. За оцінками експертів, разом зі знеціненням гривні та зростанням цін на нафту на світовому ринку, це може підштовхувати ціни на паливо на українських АЗС догори – у межах 2-3 гривень за літр.

Згідно з “Інфляційним звітом” НБУ, темпи зростання цін на пальне можуть пришвидшитися до 13% у цьому році. Проте зниження світових цін на нафту може уповільнити цей негативний тренд.

УНІАН поспілкувався з директором консалтингової компанії “А-95”, експертом паливного ринку Сергієм Куюном, щоб дізнатися, до яких цінових сюрпризів готуватися автомобілістам вже у найближчій перспективі, які фактори будуть визначальними у формуванні вартості пального, чи буде черговий ціновий сплеск навесні зі стартом посівної, та як політика американського президента Дональда Трампа впливатиме на світові ціни на нафту і, відповідно, здатність Росії продовжувати війну.

Відео дня

Які фактори зараз впливають найбільше на ціноутворення на паливному ринку?

Ключовий вплив на вартість мають світові ціни на нафту. Ми – країна-імпортер нафти та нафтопродуктів. Зараз тільки нафтопродуктів. Відповідно, їх закупівельна вартість і визначає, головним чином, ціни на колонках.

Крім того, важливим фактором є курс валют, оскільки імпортний товар купується за валюту, і чим вона дорожче, тим в гривні ціна буде вища.

"Якщо нафта подешевшає до $65 за барель, у Росії не залишиться грошей на війну", - експерт Сергій Куюн

На третє місце можна поставити фактор податків, у нас із 2023 року вони зростають стабільно. Безумовно, що податки на пальне – це податки на споживача, які включаються в ціну. І ми бачимо, що минулого року було перше підвищення акцизів. З першого січня був новий етап підвищення, наступний етап буде через рік. Це теж дуже важливий фактор, але він локальний і короткостроковий, скажімо так.

Поділіться вашим прогнозом на рік: що відбуватиметься із цінами надалі? Чого очікувати навесні, коли стартує посівна?

Чекати на весну та посівну – це справа не обов’язкова. Це такі фантомні болі, як я їх називаю, ще з радянського минулого, або з минулого нашої ранньої незалежності. Коли ми дійсно залежали від постачання нафти, від роботи наших заводів, проблеми з їхнім завантаженням, і ми досі про це пам’ятаємо.

Насправді, якщо подивитися на поведінку цін в період посівної кампанії за останні 10-20 років, то ми не побачимо якоїсь закономірності, що ціна навесні зростає. Такого немає, тому що у нас пального завжди більше.

Чому раніше ціни зростали? Через дефіцит, була нестача. Коли у нас сьогодні відкриті кордони вже 20 років, у нас постійно пального більше, ніж нам треба. І в цих умовах цей фактор дефіциту не працює. І, відповідно, ключовий фактор – це світова ціна на нафту. Саме вона буде визначати ціни і надалі. І тут абсолютно неможливо спрогнозувати, особливо на довгострокову перспективу, що буде.

Усі дивляться на Трампа, який проголосив, що зниження цін на нафту й нафтопродукти в Штатах – це для нього ледь не першочергова задача. Ми теж це будемо відчувати, тому що не можна знизити ціну на нафту для однієї країни. Йдеться про глобальний ринок. Він звернувся до ОПЕК для того, щоб ті країни сприяли. Від успіху цього проєкту і буде залежати насправді, що буде з цінами.

Насправді, всі чекають тільки зниження. Ніяких піків ніхто не очікує. Тому що нафти дуже багато. І це ще навіть і без Трампа минулого року стало зрозуміло, що країни ОПЕК стримували видобуток, тому що ціна на нафту не зростала. Вони хотіли 80 доларів за барель, а вона вийшла 75 доларів в середньому по року. І зараз всі тільки дивляться, наскільки вона може просісти.

Водночас, НБУ прогнозує, що за рік ціни на пальне в Україні можуть зрости на 13 відсотків…

Мені дуже дивний цей прогноз НБУ. Єдине, з чим це можна пов’язати, що в них є якийсь інсайд про валютний курс, який дійсно дуже сильно впливає. Але ми цього не знаємо.

Сьогодні середня ціна на бензин – близько 55 гривень за літр. Щоб ціна зросла на 6,5 гривні, курс має піднятися на 8 гривень за долар. Тобто у нас долар має бути майже 50 гривень.

Ніхто не очікує підвищення ціни на нафту. Відповідно, звідки такі прогнози беруть, я не розумію. Ніхто в світі не береться прогнозувати ціни, особливо в умовах такої турбулентності, як сьогодні. Коли купа гарячих точок по всій планеті, в тому числі на Близькому Сході, у нас війна не закінчується, санкції до відносно великої нафтовидобувної компанії Росії, активність Трампа.

Як політика нової адміністрації США на нафтовому ринку позначатиметься на Росії та Україні?

Для нас насправді успіх цієї програми не в тому, що знизяться ціни на пальне. Для нас головне, що Росія не буде заробляти на нафті стільки скільки вона заробляє зараз. Якщо ціна впаде до 65 доларів за барель, я думаю, що настрій росіян дуже сильно зміниться. Оскільки це буде означати, що вони будуть отримувати на руки там в портах десь 45-50 доларів за барель. З урахуванням вартості логістики до порту з Західного Сибіру чи звідкись, взагалі будуть на свердловині отримувати по 40 доларів за барель. А це вже близько до собівартості їх видобутку на цих виснажених родовищах. У них просто не буде залишатися грошей на війну. Тому, безумовно, це буде дуже потужний сигнал. Я не виключаю, що він вже почав працювати. Росіяни побоюються такого сценарію.

Вони сьогодні на природному газі, можна сказати, нічого вже не заробляють. Росіяни позбулися європейського експорту, тільки скраплений газ експортують, але він не дає того прибутку. Він, по-перше, дуже витратний у виробництві. По-друге, на нього пільги величезні, тобто бюджет російський не заробляє на цьому. Якщо вони ще і нафту втратять, то вони просто не вивезуть цього. Тому для нас це взагалі на найбажаніший сценарій. Це послаблює нашого ворога.

Якщо світова ціна на нафту буде 65 доларів за барель, я думаю, що у нас ціна на колонках буде десь 50 гривень і нижче. Це з усіх боків для нас дуже вигідно, головне, щоб воно вийшло і ця програма реалізувалась.

Останніми місяцями ми бачимо, що українські АЗС “штормить”. Чи призведе зростання акцизів до ще масштабнішого закриття мереж або їхнього переходу у “тінь”?

Ми бачимо, що окремі мережі реально закривають заправні станції через те, що ці станції мало продають. Відповідно, того, що вони заробляють, не вистачає на покриття всіх витрат, які ці станції несуть. Це абсолютно нормальний процент, еволюційний. Тому що у нас заправних станцій у півтора рази більше, ніж потрібно.

Чому так відбувається?

Довгий час держава дозволяла цим заправним станціям працювати в тіні. Вони не сплачували податки і на цьому заробляли. У цьому і була їхня життєздатність. Коли держава почала потихеньку прикручувати ці можливості і більш уважно контролювати сплату податків, ця бізнес-модель рухнула для дуже багатьох станцій.

У нас працювали навіть станції, які продавали 1000 літрів пального і менше на добу. Якщо ти нормально працюєш, сплачуєш податки, тобі треба продавати мінімум 2000-2500 літрів. Зараз цих можливостей стає менше.

Крім того, впало споживання через війну, і, відповідно, нерентабельні станції йдуть. Це нормальна ситуація. Якщо, наприклад, у Польщі заправна станція дає 15-20 тисяч літрів на добу, то у нас в середньому продають три-чотири. Якщо ти мало продаєш, то для того, щоб цей бізнес втримати, тобі треба більше заробляти на кожному літрі. Таких можливостей немає. Тому, я вважаю, що це оздоровлення ринку. Це на руку тим, хто працює чесно. Сьогодні це особливо важливо, коли наповнення бюджету є задачею номер один.

А чи існує ризик появи неякісного пального на ринку?

Ми бачимо й фіксуємо такі випадки, але я б не сказав, що вони дуже поширені. Безумовно, ця ситуація штовхає ринок у тінь, в тому числі за рахунок безакцизних нафтопродуктів, щоб підсилити свою конкурентоспроможність. Безакцизне пальне – це крафтовий бензин, який роблять самотужки, є такі випадки. Дуже просто ці мережі визначити. Коли ми бачимо мінімальну ціну на заправній станції, можна на 80% гарантувати, що там щось з пальним не так.

Не можна сказати, що це прямо катастрофа, тому що насправді його теж з чогось треба робити. Бензин не з повітря робиться. А от з сировиною та з переробною базою є деякі проблеми. Багато міні-НПЗ було зруйновано росіянами. Крім того, держава підсилила увагу до цього тіньового сектору. Відповідно, ці обсяги стали обмеженими. Якщо до війни десь 20-25% було “лівого” бензину та фальсифікату, то сьогодні я думаю – в межах 10-12%.

Як війна та мобілізація впливають на паливний ринок? Чи відчувається, наприклад, дефіцит водіїв бензовозів?

Якийсь час дійсно були ці проблеми, але насправді я не чув, щоб зараз була гостра ситуація, тому що вже відпрацювали механізми бронювання водіїв, вони працюють. Крім того, деякі мережеві компанії і виробники вантажівок навіть започаткували курси для жінок-водійок, навчають їх управляти такими великими машинами. Тому не можу сказати, що є дуже великий дефіцит.

Ми бачимо, що найбільше споживання впало по тих марках пального, яке споживають фізособи. Це насамперед скраплений газ – десь 35% падіння споживання, порівняно з 2021 роком. Бензин – це десь понад 20% від рівня 2021 років. Якщо дизель – це пальне для промисловості, то бензин і скраплений газ – це пальне для населення. І саме тому, що багато чоловіків пішли воювати, цей транспорт просто випав зі споживання, багато людей поїхало з України, жінок теж багато було за кермом і машини вивезли, тобто це все призвело до падіння споживання.

Чи є шанс, що чинна влада США таки знизить ціни на нафту і зробить російську війну економічно невигідною?

Це не буде просто, з одного боку, тому що країни ОПЕК не хочуть особливо знижувати, бо для багатьох з них доходи від нафти є бюджетоутворюючими. І взагалі вони цьому тиску не хочуть підкорюватися, і йти, так би мовити, на повідку у Трампа. Але, з іншого боку, очевидно те, що нафти на ринку багато. І в Америці теж сьогодні пишуть, що там дуже обмежені можливості по нарощенню видобутку, тому що там багато чого змінилося.

І насправді штатівські родовища, особливо сланцевої нафти та газу, витратні. Собівартість видобутку там висока, вони не можуть падати. Тобто в них, умовно кажучи, 60 доларів – це собівартість видобутку. Якщо світові ціни впадуть до 65 доларів, це буде нерентабельно. Відповідно, потрібні якісь законодавчі послаблення по витратній частині. Чи зроблять це Штати? Не знаю. Поки що ми бачимо багато слів, подивимося, що буде зі справами.

З іншого боку, знову таки, ринку не треба дуже багато нафти для того, щоб ціна обвалилася, бо він вже перелитий. Якщо Штати зможуть дати додатковий обсяг на ринок, то там може бути така ланцюгова реакція, як була 2020-го року, коли Саудівська Аравія з росіянами посперечалися і обвалили ціни до 20 доларів за барель. Тут теж таке може статися, коли всі будуть просто бігти один поперед одного для того, щоб зберегти свою частку ринку.

На відміну від багатьох геополітичних заяв Трампа, от саме це зробити абсолютно реально. Залишається лише почекати, як вони будуть намагатися це робити.

Дмитро Петровський