Початок року відзначився переможними реляціями щодо показників міжнародної торгівлі за 2024 рік. В деяких категоріях експортні показники зросли більш ніж усемеро! Втім, якщо придивитись уважніше, картина стає менш оптимістичною.
На третій рік повномасштабної війни можна констатувати важливу річ – незважаючи на бомбардування, масові закриття бізнесів і ще більш масовий відтік населення, українська економіка досі тримається на плаву, а міжнародна торгівля – зростає.
У січні Державна митна служба оприлюднила дані, згідно з якими за 2024 рік товарообіг України сягнув 112,3 мільярдів доларів, тоді як за результатами 2023-го цей показник складав $99,4 мільярди. Таким чином, відбулося зростання на 13%.
Протягом минулого року Україна експортувала товарів на 41,6 мільярдів доларів, що на 16% більше, ніж роком до цього, і є рекордним показником за останні три роки. Втім, до показників “довоєнного” 2021 року нам ще далеко. У ваговому ж вимірі експорт у 2024 році виріс на понад 30% – до 131,2 мільйонів тонн.
Відео дня
“Наш експорт відновлюється, і, якщо збережемо темп зростання в 15% щороку, ми швидко повернемося на довоєнний рівень”, – оптимістично зазначає заступник міністра розвитку економіки – торговий представник України Тарас Качка на своїй сторінці у Facebook
Водночас, імпортували ми продукції за результатами 2024 року на $70,7 мільярдів (зростання на 11%).
Структура українського експорту та імпорту у 2024 році / дані: Державна митна служба
З одного боку, звучить як перемога. Але у цій бочці меду не обійшлося без ложки дьогтю. Адже наша країна досі опирається здебільшого на сировинний експорт, попри поступове нарощення продажів продукції з доданою вартістю.
Камбек “світової житниці”
Майже 60% усього українського експорту припадає на аграрну продукцію, якої у 2024 році було продано більш ніж 78,3 млн тонн, як повідомляє Міністерство аграрної продукції і продовольства України. Виручка ж склала вражаючі 24,5 мільярдів доларів – другий найкращий результат після історичного рекорду 2021 року. А значить, наша країна, попри війну, нарешті вийшла на довоєнний рівень аграрного експорту і повертає статус “світової житниці” (було б значно краще, втім, якби ми лідирували у експорті технологічних розробок, аніж збіжжя, але можемо поки радіти цій маленькій перемозі).
Найбільшу частку українського аграрного експорту займає соняшникова олія, якої, за даними профільного міністерства, у 2024 році Україна продала близько 6 млн тонн на 5,1 млрд дол.
На другому місці – кукурудза. Минулого року обсяги експорту цієї культури зросли на 12,2% – до 29,6 млн тонн. На перший погляд, це прекрасні показники, однак якщо ми подивимось на виручку, то побачимо, що вона збільшилась лише на 2,3%.
Водночас, ринок м’яса птиці демонструє протилежну динаміку: експорт цієї продукції збільшився лише на 5,6%, але виручка зросла одразу на 20%. За даними Мінагро, у 2024 році Ураїна експортувала 447 тис. тонн м’яса птиці на 958 млн доларів.
Гарні цифри також показали українські цукровари – експорт цукру у 2024-му побив рекорд за останні більш ніж 20 років. За даними асоціації “Укрцукор”, за весь рік було експортовано 746,3 тис. тонн цукру на суму 419 млн доларів.
Експорт цукру у 2024-му побив рекорд за останні більш ніж 20 років / фото УНІАН
З викликами воєнного часу доволі непогано впоралась українська “кондитерка”. Хоча її частка у загальному обсязі українського експорту невелика, позитивна динаміка у цій галузі важлива, оскільки це продукт харчової переробки із додатною вартістю. Так, за даними заступника міністра розвитку економіки – торгового представника України Тараса Качки, виручка від продажу шоколаду у 2024 році зросла на 38% ($264 млн), печива – майже 27% (269 млн), а цукерок без шоколаду – понад 15% ($215 млн). Фахівці зазначають, що наша продукція добре зарекомендувала себе на іноземних ринках та загалом є затребуваною. Тому, скоріш за все, гарна динаміка з експорту солодощів збережеться і у наступні роки.
Боязке зростання металургії та інші сюрпризи
Другою за обсягами експортною галуззю України є металургія, і у 2024 році, попри усі виклики, вона також продемонструвала позитивну динаміку, хоча фізичні обсяги експорту досі менші за рівень до повномасштабного вторгнення через втрату маріупольських комбінатів “Азовсталь” та ММК ім. Ілліча.
За даними Державної митної служби, у 2024 році Україна експортувала 33,7 млн тонн залізорудної сировини, що майже удвічі більше, ніж у 2023 році, чого вдалося досягнути, у першу чергу, за рахунок відновлення морських шляхів поставок. У фізичному вимірі це найбільший обсяг за три роки повномасштабної війни. Проте у грошах виторг збільшився лише на 58%.
Також вдалося наростити експорт чорних металів – до 6,5 млн тонн, що майже на чверть більше, ніж роком раніше.
Попри виклики, металургія в Україні продемонструвала позитивну динаміку / фото ua.depositphotos.com
“Зростання виручки від експорту основних металургійних товарів склало 52 відсотки для напівфабрикатів ($927 млн), 38,9 відсотків для гарячекатаного прокату ($809 млн), 125 відсотків для труб ($590 млн), 6,1 відсоток для чавуну ($500 млн) та 19,3 відсотки для прутків ($156 млн)”, – наводить більше деталей Тарас Качка на своїй сторінці у Facebook.
Є й такі цифри, які дійсно дивують. Так, за даними Качки, експорт українських костюмів, комплектів, піджаків, штанів, комбінезонів для чоловіків у 2024-му виявився на 646% (!) більшим, ніж у позаминулому році. Саме так, зростання усемеро! Однак, якщо ми подивимось на цифри, то побачимо не таку вже й значну суму загальної виручки – лише 99 мільйонів доларів. Водночас, експорт жіночого одягу виріз вдвічі і забезпечив виручку у 71,3 мільйони доларів.
“Уявімо, що ви в 2023 році виробили і відправили один костюм, а в 24-му виробили і відправили сім костюмів. Таким чином, у вас буде зростання на 600%, – пояснює УНІАН член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Але сім костюмів, які ви відправили, не створять серйозного доходу ні вам, ні вашій компанії. Тобто ці цифри відносні. Тому я був би тут максимально обережний, треба дивитись на фізичні обсяги. Ситуація в легпромі як була надзвичайно складною, так і залишається”.
Однією з головних тенденцій 2024-го стало те, що Україна стала ще більше орієнтуватись в плані експорту на ЄС – експорт до країн Європи зріс на 5,9%.
“Більше десяти років вільної торгівлі з ЄС перетворило нашу торгівлю на ЄС-центричну. 59,5% нашого експорту йде до Європи. І попри усі турбуленції в аграрній сфері і на кордоні, наш експорт до ЄС виріс на 1,34 мільярди доларів, або 5,9%”, – зазначає Тарас Качка.
Найбільшими ж експортними партнерами нашої держави у Євросоюзі виступили:
• Польща – $4,7 млрд;
• Іспанія – $2,9 млрд;
• Німеччина – $2,8 млрд.
Минулорічний імпорт: машини, нафтопродукти, зброя
Не можна обійти стороною і питання імпорту, тим паче, що він найкраще демонструє справжні потреби України (особливо в умовах війни).
Загалом, імпорт у 2024-му зріс на більш ніж 8,6%. Ситуація виявилась доволі передбачуваною, адже наша країна залежить від імпорту машин, акумуляторів, БПЛА і багатьох інших товарів, які мають високу додану вартість.
У загальних обсягах ввезених товарів 65% склали:
• Машини, устаткування та транспорт – $25 млрд;
• Продукція хімічної промисловості – $11,7 млрд;
• Паливно-енергетичні товари – $8,9 млрд.
Імпорт легкових автомобілів в Україну в 2024 році зріс на 8%, до 4,4 млрд доларів. Водночас, імпорт вантажних авто у минулому році в грошовому вираженні зріс на 30% – до 947,84 млн доларів.
Деякі категорії продемонстрували справжній “стрибок”. Наприклад, імпорт електроенергії зріс більш ніж на 300%. Збільшення поставок було зумовлено, звичайно, масштабними ударами росіян по енергетичній інфраструктурі України, а також сприятливою ціновою ситуацією на сусідніх ринках електроенергії.
Через бойові дії ми бачимо зростання імпорту акумуляторів на 103% (і приблизно таке ж зростання по трансформаторах).
Імпорт БПЛА у 2024-му збільшився на 77% / фото УНІАН, Олександр Синиця
Війна призвела до стрімкого зростання імпорту військової продукції – зокрема, імпорт БПЛА збільшився на 77%. Зазначимо також, що ще в травні в Управлінні стратегічних комунікацій ЗСУ повідомили, що імпорт зброї Україною за останні 5 років зріс на понад шість тисяч відсотків.
Доволі передбачуваними виявились основні партнери України. Головним з них традиційно виступає Китай.
Найбільше імпорту у 2024 році надійшло з:
• Китаю – $14,4 млрд;
• Польщі – $7 млрд;
• Німеччини – $5,4 млрд.
При цьому, імпорт з КНР більш ніж на 37% перевищив показники 2023-го.
“І це найголовніша зона турбуленції в нашій торговій політиці, адже торгівля з Китаєм може зазнати докорінних змін через очікувані заходи нової адміністрації США, які колами розійдуться по світу і призведуть до рекалібрування тарифних ставок в рамках СОТ”, – заявив з цього приводу Тарас Качка.
Гальма українського експорту
Можна констатувати, що на сьогодні Україна залишається аграрною державою, яка експортує переважно товари з низькою доданою вартістю.
“Ми традиційні експортери агропродукції, – говорить УНІАН економіст, керівник аналітичного напряму мережі АНТС Ілля Несходовський. – Не варто забувати, що у нас зруйновані одні з найбільших комбінатів, які виробляли метал. А це була друга, а певний час навіть перша позиція, яку ми відправляли на експорт. Мова про “Азовсталь” та Маріупольський металургійний комбінат. Відповідно, наша металургійна галузь зазнала суттєвих втрат. Як результат – вона зменшилась у своїй питомій вазі і у нас по факту залишився єдиний потужний експортний напрямок – це агропродукція. З часом ця частка почала зменшуватись, тому що почали нарощуватись інші напрямки. Але я все одно переконаний, що на найближчі п’ять років це буде стаття експорту номер один”.
Це навряд чи можна назвати гарною новиною. Фахівці переконані, що, з урахуванням стрімкого науково-технічного прогресу, у довгостроковій перспективі надмірне сподівання на ресурсний потенціал може вкрай негативно вплинути на економічний розвиток країни та навряд чи дозволить нам стати в один ряд з країнами ЄС або, скажімо, Східної Азії.
До того ж, існують і інші проблеми, що заважають нашій державі нарощувати присутність на світових ринках.
На сьогодні Україна залишається аграрною державою, яка експортує переважно товари з низькою доданою вартістю / фото УНІАН
“Головною проблемою є відсутність цілеспрямованої експортної політики в масштабах держави, – розповідає УНІАН перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран. – Для порівняння можемо взяти Китай або Туреччину. Для того, щоб бути такими успішними як китайці, які зараз одні з найбільших експортерів у світі, повинно бути поєднання декількох факторів. Перше – це загальнодержавне розуміння того, куди ми йдемо, як ми йдемо, і чого ми хочемо досягти. Наприклад, у китайців є ідеологія “Великий шовковий шлях”. Вона включає активну підтримку інших країн. Китайський уряд каже: “якщо вам потрібні кредити, беріть”. Але при цьому ставиться умова, що повинні бути китайські товари та китайська робоча сила. Ось політичне супроводження експорту”.
За словами спеціаліста, Україна робила схожі спроби просувати свої інтереси, однак вони фактично закінчились нічим.
Інші важливі питання – наскільки конкурентоспроможною українська продукція є у світі, наскільки охоче держава кредитує бізнес та які умови пропонує, як страхує ризики. До того ж, для того щоб виробляти сучасну високоякісну продукцію, треба зростати не тільки вшир, але й вгору. Тобто, покращувати технологічність. А це неможливо зробити без дорогого імпортного обладнання, яке треба не тільки закупити, але й доставити до України.
Однак реалізація стратегічного плану, який згадує Михайло Непран, вимагає системного і комплексного підходу від держави. А отже, втілення таких реформ в життя можливо лише в умовах стабільності і миру в Україні.
Але, як би там не було, нарощення експорту української продукції в умовах повномасштабної війни, коли ще зовсім нещодавно торгівлю гальмували морська блокада та протести фермерів на західних кордонах – це вже чимале досягнення. Тож попри всі складнощі, український бізнес та економіка загалом демонструють неабияку життєздатність та потенціал до зростання. Втім, щоб цей потенціал реалізувати повною мірою, після перемоги нам доведеться не лише відбудовувати зруйновані потужності, але й створювати принципово нову, сучасну економічну модель. Модель, яка дозволить нашій державі стати повноправним гравцем на світовому ринку високотехнологічної продукції, а не лише постачальником сировини.
Ілля Ведмеденко
