Союзники розділились у думках щодо того, чи передавати Україні ці гроші до укладання угоди про мир.
Союзники розділились у думках щодо заморожених активів РФ / фото УНІАН
Через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну союзники Києва згуртувалися, щоб завдати Кремлю економічного удару — вони заморозили російські закордонні активи. Відтоді питання про подальшу долю цих коштів у розмірі 300 мільярдів доларів розділило європейські країни, пише The Wall Street Journal.
Однак зараз, на тлі загрози припинення американської підтримки України, посилюється тиск на європейські держави, щоб вони офіційно конфіскували ці кошти та спрямували їх на допомогу Києву.
Де знаходяться заморожені активи Росії?
Точне розташування всіх заморожених коштів ніколи не розголошувалося. Відомо, що значна їхня частина, близько 190 мільярдів євро (205 мільярдів доларів), зберігається у бельгійській компанії Euroclear, одному з найбільших розрахункових центрів ЄС, де Росія розмістила свої резерви ще до війни. Крім того, від 5 до 8 мільярдів доларів знаходяться у США, а решта коштів розподілена між Великобританією, Канадою та фінансовими центрами Європи, такими як Франкфурт і Париж.
Відео дня
У травні 2023 року країни G-7 заявили, що заморожені активи, які становлять приблизно половину закордонних резервів російського центрального банку на момент початку війни, залишатимуться заблокованими, доки Росія не компенсує завдану Україні шкоду.
З моменту замороження у 2022 році ці кошти залишаються недоступними для Москви. Доходи від облігацій та інших активів, термін яких минув, не використовуються, а самі кошти залишаються заблокованими.
У грудні G-7 ухвалила план виділення кредиту на 50 мільярдів доларів за рахунок прибутку, отриманого від російських активів, зокрема процентних виплат. Вони стверджували, що прибутки не належали російському уряду, а були власністю установ, які ними володіли. Позика забезпечена доходами, які країни G-7 планують отримати з цих активів протягом наступних десяти років.
Чому кошти досі не спрямували на допомогу Україні?
Формально будь-яка країна, що заморозила російські активи, могла б ухвалити рішення про їхню конфіскацію на користь України. Однак такі кроки могли б негативно вплинути на репутацію фінансових центрів цих держав і спричинити відтік іноземного капіталу.
У різний час Сполучене Королівство та США під час адміністрації Байдена виступали за те, щоб G-7 конфіскувала кошти.
Усередині ЄС Польща та країни Балтії активно підтримують ідею конфіскації російських коштів. Водночас провідні економіки блоку, зокрема Німеччина, Франція та Італія, а також Європейський центральний банк, виступають проти такого кроку. Вони побоюються, що створення прецеденту може призвести до аналогічних дій щодо західних активів у майбутньому та викликати недовіру до європейських фінансових систем.
Зокрема, Німеччина побоюється, що арешт російських ліквідних активів може посилити репараційні справи, з якими вона все ще стикається через Другу світову війну.
Чи є ці гроші частиною потенційних мирних переговорів?
G-7 заявила, що питання заморожених російських активів буде розглядатися в контексті можливих мирних переговорів. Союзники наполягають на тому, щоб Москва погодилася використати ці кошти на відновлення України. Кремль же висловлює готовність відмовитися від претензій на ці гроші лише за умови, що вони будуть використані як на територіях, контрольованих Києвом, так і в окупованих Росією регіонах. Позиція адміністрації Трампа щодо цього питання поки що залишається незрозумілою.
Доходи від заморожених активів РФ для України
Нагадаємо, після повномасштабного вторгнення країни Заходу заморозили близько 300 мільярдів доларів російських резервів, розміщених за кордоном.
Шмигаль повідомляв, що цих коштів не вистачить для покриття всіх завданих Росією збитків. Через це Україна пропонує ввести спеціальні податки і мита для російського експорту, частина з яких піде на її відновлення.
За словами польського прем’єра Дональда Туска, на Заході досі немає єдності в питанні арешту активів РФ. Все через те, що деякі країни побоюються наслідків для євро та банківської системи.