Зміни до порядку розкриття банківської таємниці, зокрема, обумовлені міжнародними зобов’язаннями України, зазначив експерт.
Юрист пояснив, які покарання загрожують ФОП унаслідок перевірок / колаж УНІАН
В Україні ухвалено меморандум, згідно з яким обмежено карткові перекази, та будуть перевірки ФОП. УНІАН розібрався, як банки перевірятимуть фізосіб-підприємців, які можливі покарання, та як вони можуть вплинути на роботу ФОПів.
Фізичні особи-підприємці можуть зіштовхнутися з низкою проблем, у тому числі з припиненням транзакцій, розповів юрист Адвокатського об’єднання “Глоба і Глоба” Сергій Ланкін в коментарі.
На думку експерта, нові обмеження можуть “добити” бізнес, який в нашій країні і так героїчно виживає.
Відео дня
До чого готуватися ФОПам, як на практиці виглядатиме перевірка
За словами експерта, домовленості, які були досягнуті між Національним банком та низкою великих держбанків і прописані у меморандумі, стосуються фінансового моніторингу рахунків як фізичних осіб, так фізичних осіб-підприємців.
“Згідно з чинним законодавством України про фінансовий моніторинг, у першу чергу безпосередній моніторинг транзакцій за рахунками мають проводити банки – як державні, так і приватні. Вторинний суб’єкт моніторингу – Нацбанк. У НБУ також мають надавати роз’яснення щодо моніторингу фінансових операцій”, – підкреслив співбесідник.
Юрист додав, що банки в Україні, які надають послуги, зобов’язані розробляти свою політику щодо фінансового моніторингу, а цей меморандум із Нацбанком може бути спрямований на протидію деяким моделям ведення бізнесу, наприклад, дробленню ФОПів.
“Згідно із законом про фінансовий моніторинг, з боку банківських установ ФОПам загрожує таке покарання – відхилення проведення транзакції та передача відомостей про неї Міністерству фінансів України чи правоохоронним органам”, – пояснив Ланкін.
За його словами, щоб таке покарання було втілено у життя, банк спочатку має заморозити операції за рахунком фізичної особи-підприємця та надіслати йому запит про роз’яснення щодо них. “За результатами наданого роз’яснення у банку вирішуватимуть, відхилити операцію, повідомити про неї у Мінфін чи правоохоронні органи, або провести транзакцію”, – сказав експерт.
Ланкін зазначив, що законодавство також містить обмеження щодо так званих “порогових” операцій (йдеться про ті, суми яких перевищують 400 тисяч гривень), і саме такі операції мають безумовно перевіряти під час фінмоніторингу.
Співбесідник звернув увагу на те, що ще кожен банк окремо у політиці фінансового моніторингу може затверджувати ризик-фактори для транзакцій, сума операцій може бути нижчою, аніж 400 тис. грн:
“Такі моделі ведення бізнесу, як дроблення ФОП, скоріше за все, стануть ризик-факторами для посиленого фінансового моніторингу або можливості заморозки і зупинки операцій за рахунками”.
Експерт попередив, що такі наслідки ФОПам загрожуватимуть, якщо певні їхні операції банк буде вважати підозрілими згідно власної політики фінмоніторингу.
Разом з тим, як пояснив юрист, безпосередньо банки не здійснюють контролюючих функцій, окрім функції фінансового моніторингу.
“Якщо якийсь банк неналежно здійснюватиме фінансовий моніторинг, то у майбутньому може потрапити під штрафні санкції НБУ, або навіть анулювання ліцензії чи бути ліквідованим за рішенням НБУ”, – заявив Ланкін.
Які наслідки чекають на ФОП, якщо буде виявлено якісь порушення
Експерт вважає, що фінансовий моніторинг – річ досить неконтрольована та відносна. Ланкін підкреслив, що наразі банки керуються наказом Мінфіну, що визначає основні критерії ризиків фінмоніторингу, і за формальним підходом майже кожну операцію ФОП можна вважати ризиковою чи такою, що потребує перевірки.
“Це не полегшить життя підприємцям. Посилені вимоги фінансового моніторингу створять ситуації, за яких фізособам-підприємцям доведеться більше надавати пояснення щодо транзакцій та моделей ведення бізнесу”, – попередив він.
На його думку, унаслідок фінансового моніторингу банк може припинити певну транзакцію, якщо ФОП не зможе довести її законність (наприклад, не надасть документальних підстав про законність надходження коштів на рахунок).
Юрист зазначив, що ще банк може розірвати ділові стосунки з особою-підприємцем, якщо будуть суттєві порушення правил фінансового моніторингу, ненадання ним документів або подання в банк неправдивої інформації.
“Тобто ФОПи можуть зіштовхнутися з тим, що банк може відмовитися їх обслуговувати. У мене на практиці були випадки, коли банки просто припиняли обслуговування підприємців. Якщо бізнес системний, тобто працює кожного дня, то таке рішення фінустанови може спровокувати колапс виробничих процесів на підприємстві”, – попередив Ланкін.
Загалом, за словами експерта, через фінмоніторинг для бізнесу є два ризики:
“Подібні обмеження можуть кінцево “добити” бізнес, який в Україні і так героїчно виживає”, – вважає юрист.
Чи банк кудись передаватиме інформацію про ФОП, і як це корелюється з банківською таємницею
Ланкін підкреслив, що, за замовчуванням, банки не мають права передавати інформацію щодо рахунків до органів, які здійснюють контроль.
“Однак у законі про фінансовий моніторинг щодо цього є виключення – банківською таємницею не обмежено передачу інформації від банку до, наприклад, Мінфіну чи правоохоронних органів, у зв’язку з відмиванням коштів чи вчиненням дій, за які передбачено кримінальну відповідальність”, – зазначив експерт.
В Україні починає потроху зникати питання банківської таємниці чи ні
Експерт звернув увагу на те, що посилення банківського контролю є загальною практикою західних країн, у тому числі європейських. Ланкін додав, що Київ зараз бере на себе міжнародні зобов’язання у рамках євроінтеграції, і вони передбачають суттєве посилення фінансового моніторингу та протидію відмиванню коштів, які отримані злочинним шляхом.
“Отже, зміни до порядку розкриття банківської таємниці обумовлені міжнародними зобов’язаннями України та необхідністю контролю за обігом коштів і протидії їх використання в злочинних цілях”, – сказав він.
У центрі уваги фінансові новини України – що повідомлялося
Нагадаємо, на початку грудня стало відомо, що Нацбанк України підписав меморандум з двома профільними асоціаціями та низкою банків (“Універсал банк” (monobank), “КБ ПриватБанк”, “Райффайзен Банк” та “Ощадбанк”) щодо забезпечення прозорості ринку банківських платіжних послуг. Повідомлялося, що такий меморандум НБУ необхідний для того, щоб протидіяти відмиванню коштів та нелегальним платіжним операціям.
Повідомлялося, що клієнти, операції яких визнали високо ризиковими, будуть посилено перевірятися, зокрема, на рівень доходів та походження коштів. Крім того, за рахунками діятимуть місячні ліміти планових операцій, з 1 лютого наступного року ліміт встановлено на рівні до 150 тисяч гривень, а з 1 червня сума знизиться до 100 тис. грн.