Українські користувачі крипти – у світовому топі, проте держава загнала їх у підпілля, через що щорічно недоотримує шалені суми податків. Але зростання курсу біткоїна примушує повертатись до цього питання навіть найзавзятіших скептиків у владі.
“Цифрове золото” – біткоїн – та альткоїни (всі інші криптовалюти та токени) демонстрували стрімке зростання ще до виборів у США. А обрання фавориту американської криптоспільноти Трампа наступним президентом ще більше прискорило цей процес. Тим не менш, всі впевнені, що таке ралі неодмінно завершиться падінням котирувань. А потім – новим зростанням до ще більших меж. І так по колу.
Так, криптовалюти – актив спекулятивний і дуже нестабільний. Це “пузир попиту”, який буде “лопатися” й відновлюватися ще багато разів. Це “бульбашка”, яка, втім, навряд чи колись повністю лусне, адже крипту вже дуже активно використовують по світу. На кожному витку у цій “спіралі спекуляцій” громадяни та держава можуть дуже гарно заробити.
Українці є одними з найактивніших користувачів криптовалюти, які тримають значні активи у своїх “цифрових заначках”. Просто роблять це у тіні, поки держава зволікає, посилаючись на порушників закону (наче звичайні гроші злочинці не використовують).
Відео дня
І ось зараз, на тлі чергового циклу зростання біткоїну, в Україні вчергове пішли розмови про легалізацію крипти та навіть амністію “криптокапіталів”. Чи можливо це і на яких умовах? Що цьому взагалі заважає, і чи дозволять всім українським “криптохом’якам” вийти з тіні? УНІАН отримав відповіді на ці питання у Мінцифри та фахівців.
Криптокраїна
Крипта вже є невід’ємною частиною сучасної світової фінансової системи. Серед “флагманів” індустрії є США, на тлі новин з яких і зростає зараз вартість “бітка” та всіх альтернативних криптовалют – алькоїнів.
Курс біткоїна, як еталонної криптовалюти, найбільше залежить від діяльності американського регулятора – Комісії з цінних паперів та бірж США, яка то послаблює, то посилює контроль за легальною криптовалютою у США та, фактично, в усьому світі. Очікується, що Трамп поставить на чолі організації лояльного до крипти фахівця / Дані: Coinmarcetcap
А що ж Україна? А Україна спостерігає за цим “цифровим Ельдорадо” та рахує недоотримані кошти, які витікають крізь пальці. І це попри те, що ми були серед перших “ентузіастів”.
Анатолій Гулей, доктор економічних наук та експерт з цифрових активів, коротко розповідає передісторію цієї “Санта-Барбари” довкола легалізації крипти.
“Процес легалізації розпочався ще у ковідний період. Тоді були підготовлені два законопроєкти, які конкурували між собою. Але все вперлося у відсоток податку для криптоіндустрії. Депутати ніяк не могли дійти згоди, чи індустрія буде мати якийсь пільговий період, чи повинна оподатковуватись як звичайний бізнес. Це досі важке дискусійне питання”, – каже експерт.
В результаті, з цих двох законопроєктів “вижив” лише один – більш компромісний. У 2021 році його прийняла Верховна Рада, але президент цей документ “завернув”, адже там передбачалося створення окремого контролюючого органу (зі значним бюджетом). Тим не менш, певна легалізація відбулася – посадовці тоді масово вказували крипту у своїх деклараціях. Також в Україні почали відкриватися легальні філіали криптобірж.
Вже 17 лютого 2022 року – майже напередодні повномасштабного російського вторгнення – президентські вимоги були враховані і оновлений закон прийняли. Закон України “Про віртуальні активи” було підписано президентом 15 березня 2022 року. Але щоб він почав діяти, потрібно було внести зміни до Податкового та Цивільного кодексів й отримати схвалення цих змін від західних донорів, таких яких МВФ. З того часу і донині НБУ, як регулятор, заблокував обіг криптоактивів.
Точніше – заблокував легальний обіг криптоавтивів. Бо “тіньовий” обіг не лише залишився, але й збільшується на тлі зростання вартості самих криптовалют. Бо інакше неможливо пояснити, як за умов “бану” від НБУ українці посідають 6 позицію у світовому топі активних користувачів криптовалютою.
Дослідження “The 2024 Global Adoption Index” від аналітичної компанії Chainalysis стабільно показує українців серед лідерів індустрії / Дані: Chainalysis
Попри таку значну активність, всі ці грошові потоки оминають українську державну скарбницю. Адже ми самі себе “відключили” від світової індустрії. У Мінцифри визнають, що поки наш внутрішній ринок легальної крипти відсутній.
“Зараз в Україні не існує внутрішнього ринку криптовалюти в класичному його розумінні. Люди володіють криптоактивами та оперують ними, є нелегальний обмін — так звана “сіра зона”. Проте криптобіржі не можуть реєструватись та авторизуватись в українській юрисдикції, оскільки для цього потрібно спеціальне законодавство. У нас його досі немає, – розводить руками Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації України з питань розвитку IT. – Заборона НБУ обмежує доступ українців до криптобірж, що зареєстровані за межами України. Єдине рішення, після якого ми можемо сказати, що держава подбала про інтереси учасників ринку криптовалют, — це ухвалення якісного профільного законодавства”.
І ось тут ми повертаємося до згаданої раніше “битви за податок” з крипти. Адже від умов легалізації буде залежати вихід з “тіні” капіталів. А станом на 2021 рік Мінекономіки оцінювало частку “тіні” в країні на рівні 32%, що виглядає вкрай оптимістично. Можна не сумніватися, що під час війни цей відсоток значно зріс.
Чи буде легалізація
На тлі постійного, хоча й не завжди стабільного, зростання курсу біткоїна, навіть найбільші криптоскептики, орієнтовані на українських податківців, почали підтримувати ідею легалізації криптовалют в Україні. Ще у жовтні – до виборів у США і нових цінових рекордів біткоїну – цю ідею, наприклад, підтримав Данило Гетманцев, очільник податкового комітету ВРУ.
“До кінця року законопроєкт розробляється з Нацбанком разом з МВФ. Тобто навіть не розробляється, а допрацьовується той, який лежить у нас у комітеті. Ми будемо мати від експертів МВФ вже конкретну офіційну позицію щодо цього законопроєкту. Я думаю, що орієнтовно, перший-другий квартал наступного року ми можемо вже легалізувати крипту і оподаткувати її відповідним чином, – розповідав нардеп 10 жовтня на телебаченні. – До речі, я не хотів би, щоби були ілюзії щодо якихось пільг. Пільг на крипту не буде. Буде звичайне оподаткування за моделлю оподаткування операцій від цінних паперів – коли оподатковується інвестиційний прибуток”.
Рівень прийняття криптовалют країнами світу / Дані: Chainalysis
Таким чином, мета легалізації криптоактивів з точки зору Комітету ВРУ лише одна – обкласти ще одну галузь податком. А не створити ще одну галузь “народного господарства” та створити робочі місця. На тлі важких військових дій та перспектив зменшення західної допомоги від тих же США, нам дійсно конче потрібні внутрішні надходження до бюджету. Тому певна логіка у словах пана Гетманцева є. Втім, представники криптоспільноти з цією логікою категорично не згодні.
“Україна – активний учасник кріптоіндустрії. На часі легалізація. Чим швидше – тим більше грошей до бюджету прийде. Вважаю, що потрібно новому бізнесу спочатку дати рік-два-три піднятися, щоб потім його вже повноцінно оподатковувати, – каже Анатолій Гулей. – Проте податківці вважають, що галузь вже існує в Україні. А якщо вона працює, то її слід оподатковувати за звичайними ставками – 18% ПДФО плюс 1,5% військового збору (а згодом і 5%)”.
Криптоспівтовариство, за його словами, наполягає, що спочатку ставка повинна бути 5%, а потім поступово, протягом кількох років, зростати спочатку до 9%, а потім – до 18%.
“На думку спільноти, дуже важливо зробити пільговий період, щоб закордонні інвестори хотіли легалізуватися саме в Україні. Це питання досі не знайшло рішення, хоча пан Гетманцев вже пообіцяв, що у січні він ініціює процедуру легалізації крипти. Інші депутати ж кажуть, скоріше, про другий квартал наступного року. Але таке декларування ми пам’ятаємо і минулого року”, – згадує пан Гулей попередні обіцянки щодо легалізації.
Але ключовим у цьому питанні зараз є фактор стимулу. Про які кошти може йти мова в разі легалізації? Чи варта взагалі вся ця боротьба витраченого часу та зусиль? Доктор економічних наук та експерт з цифрових активів Анатолій Гулей запевняє, що воно того варте, адже кошти “шалені”.
“Я думаю, що до 4 млрд доларів у рік отримає бюджет. І ці цифри будуть тільки зростати щороку. Заради цього й відбувається все. МВФ просить від уряду подати нові джерела надходжень до бюджету. Але вже два роки до цього джерела руки в депутатів не доходять, – продовжує експерт, пояснюючи звідки взялися такі показники. – Багато компаній українського походження зараз зареєстровані й діють за кордоном. Якщо їх повернути додому, то ми й зможемо сподіватися на такі цифри. І це не враховуючи нових інвесторів, які ще прийдуть, якщо ставки податку будуть розумними”.
У Мінцифри з цими показниками не погоджуються, адже складно порахувати те, що у тіні, проте згодні, що на руках в українців крипти дуже багато.
“Щодо обсягу (внутрішнього, – УНІАН) ринку, то через відсутність “білого” реально працюючого ринку віртуальних активів ми як держава не можемо реально оцінити його розмір та потенціал розвитку. Разом з тим, за звітами аналітичних компаній, ми бачимо, що за рівнем популярності криптоактивів серед громадян Україна постійно входить у першу десятку світового рейтингу”, – зауважує заступник профільного міністра пан Борняков.
Тобто, є стимул і є перспективи. Але поки що немає єдиного підходу щодо режиму сприяння криптоіндустрії. А це важливо з огляду на міжнародну конкуренцію за такі активи.
МВФ виступив за легалізацію “віртуальних активів” в Україні / фото REUTERS
Три “стовпи” легальної криптовалюти у світі
Ми згадали про внутрішній ринок криптовалюти. Проте реальність така, що вся ця індустрія глобальна, і активи “перетікають” з однієї юрисдикції в іншу за лічені хвилини – зі швидкістю транзакції. Галузь не має суттєвих бар’єрів між кордонами. А це значить, що ми повинні будемо одразу конкурувати з іншими юрисдикціями, і від цього залежатиме те, які надходження отримає бюджет. І якщо люди та бізнес вважатимуть, що тут податки зависокі, то вони буквально за кілька хвилин зможуть вивести всі свої активи за кордон.
Або просто не будуть повертати свої активи з іноземних бірж та гаманців до України – адже вони там вже знаходяться зараз. Принаймні так це питання описує економіст Анатолій Гулей. Цікаво також, що, на думку фахівця, легалізацію криптовалют в Україні вже підтримав і МВФ.
“І МВФ, і всім донорам важливо лише, щоб шкала оподаткування була для всіх однакова. Щоб не було преференцій для вітчизняних суб’єктів криптоінсдутрії. Тобто їх цікавить лише чи буде пільговий період – вони проти цього. На відміну від криптоспільноти, яка пропонує вийти з “тіні” всім охочим, а потім вже оподатковувати за загальною шкалою, – пояснює фахівець. – Тут питання дещо глибше. Іноземним фондам важливо, чи будемо ми відрізнятися від країн Європи. Наша спільнота хоче нижчу ставку, щоб привернути інвесторів з Європи, а закордонні донори цього не хочуть через конкуренцію. Але якщо ми матимемо таку саму ставку як у них, то чужий інвестор до нас не прийде – тільки місцевий”.
МВФ дійсно виступив за легалізацію “віртуальних активів” в Україні і одночасно за те, щоб регулювання відповідало “міжнародним стандартам”. Про це є згадка у оновленій програмі щодо механізму розширеного фінансування України з боку Фонду. Ця програма, до якої прив’язана більшість фінансових надходжень від інших донорів, була оприлюднена ще у березні і там в якості “дедлайну” для врегулювання законодавства щодо віртуальних активів зазначено грудень 2024 року.
Тобто в депутатів залишається не так багато часу і слова Гетманцева про швидкий старт легалізації не є випадковими. Відповідальними ж за цей процес МВФ називає Національний банк України та Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), які “за технічної допомоги МВФ та після консультацій із його співробітниками” мають підготувати новий варіант законодавства, яке не міститиме “ризиків для цінової стабільності та ефективності монетарної трансмісії”.
До речі, а яка позиція НБУ та НКЦПФР щодо цього? НБУ двічі – у 2014 та 2017 роках – виступав проти легалізації криптовалют, називаючи їх “валютним сурогатом”.
“НБУ – це регулятор, і вони ні на чийому боці у цій дискусії. Так само, як і НКЦПФР. Їхнє завдання – проконтролювати процес відповідно до світових вимог і стандартів. І в них вже все готове. З ними проблем не має бути”, – каже Анатолій Гулей.
Й додає, що головне тут формалізувати “комплаєнс” – тобто вимоги до користувачів криптовалютами. Вони окреслені Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) і складаються з трьох базових критеріїв до законодавства:
Це такі “три стовпи”, на які спирається легальна криптовалюта, на відміну від крипти нелегальної, якою часто користуються злочинці.
Донори не проти криптовалюти як такої – вони проти “тіні” / фото REUTERS
Європейський досвід та головний індикатор легалізації
Безпосередньо для України орієнтиром буде MiCA (Markets in Crypto Assets regulation) – законодавство, яке регулює криптоактиви у ЄС. Європарламент прийняв цей документ відносно нещодавно (20 квітня 2023 року), і саме під нього інші країни ЄС досі адаптують своє національне законодавство.
У Мінцифри також кажуть про безпекові критерії як головний фактор щодо легалізації криптовалют в Україні.
“Я дуже сподіваюсь, що легалізація криптовалюти відбудеться у 2025 році. Проте попередній досвід навчив бути обережним у таких прогнозах. В усьому світі ми бачимо загальний тренд на легалізацію криптосектору. Наші іноземні партнери так само бачать цінність в детінізації віртуальних активів в Україні, бо це важлива частина цифрової економіки”, – каже заступник міністра Олександр Борняков.
З його слів виходить, що донори не проти криптовалюти як такої – вони проти “тіні”.
“Прийняття профільного законодавства відкриє можливість для прозорого і швидкого розвитку криптоактивів в Україні. З‘явиться авторизація національних постачальників послуг, проведення ними AML/KYC процедур, правовий захист інвесторів, оподаткування доходів бізнесу та громадян, – продовжує посадовець. – Західні партнери теж бачать усі ці переваги від ухвалення закону щодо криптоактивів, тому ми маємо всі підстави очікувати на їхню допомогу з легалізацією криптовалют. Проте основні кроки тут маємо зробити саме ми”.
Отже, є стимул для фіскалів, депутатів та уряду вже довести до фіналу весь цей криптовалютний “серіал” вже у грудні, як того бажає МВФ. Але чи буде це?
“Головний індикатор – чи закладено прибутки від легалізації криптовалюти у проєкт бюджету-2025”, – каже Анатолій Гулей.
А цих змін у нещодавно прийнятому бюджеті немає. То що, все залишиться як було? У Мінцифри так не вважають.
“Про закладення в бюджет доходів від криптогалузі цього року говорити немає підстав, а ось у наступному році це вже цілком ймовірно”, – каже пан Борняков.
Тобто, схоже, рішення знов буде відкладено, хоча шанси на старт легалізації на початку наступного року ще є. Адже державі дійсно потрібні додаткові надходження у бюджет. Проте як це вплине на звичайного “криптохом’яка”, якими є більшість українських та світових тримачів криптовалюти? Це люди, які мають якусь “цифрову копійчину” на своєму гаманці, ніяк її не витрачають, але чекають, що вона з роками доросте до чогось справді суттєвого.
“Заохочення” може полягати як у пільговій ставці податку на перехідний період або у проведенні тої самої “амністії” / фото УНІАН
Про “хом’яків”, депутатів та “криптоамністію”
Коли українці чують про “амністію криптокапіталів”, то вважають, що це легалізація тих грошей, які знаходяться у тіні. Проте досвіт податкової амністії нам показує, що тут будуть свої складнощі… І “хом’якам” не варто сподіватися на те, що їхню “криптокопійчину” держава просто дозволить легалізувати або “амністувати”.
“Питання “амністії капіталів” є питанням податкової політики держави. Міністерство цифрової трансформації не вирішує такі питання. Проте я цілком впевнений в тому, що розмір податкових надходжень значною мірою залежатиме від того, чи буде податкова політика при запуску ринку криптоактивів “заохочувальною”, – каже заступник очільника Мінцифри Олександр Борняков.
На його думку, таке “заохочення” може полягати як у пільговій ставці податку на перехідний період або у проведенні тої самої “амністії”. Зокрема законопроєкт від Мінцифри передбачає оподаткування доходів фізичних осіб від операцій з віртуальними активами по ставці 5 відсотків протягом перших трьох років, ставці 9 відсотків протягом наступних пʼяти років і лише потім загальну ставку оподаткування в розмірі 18 відсотків.
“Натомість використання стандартних ставок податків від самого початку запуску ринку, а також пропозиція оподатковувати операції з обміну одних віртуальних активів на інші – не дуже перспективні. Подивимось, який саме підхід буде реалізовано”, – не дуже оптимістично завершує посадовець.
Експерт Анатолій Гулей “накидує” ще більше розпачу тим “хом’якам”, хто мріяв швидко легалізувати свої криптозаощадження. Адже легалізація та “амністія” є досить складним процесом.
“Це складне питання, оскільки доводиться дивитися назад – у історію формування криптокапіталів. Скоріше за все, ніякої “амністії” не буде. Якщо у тебе легальний бізнес з підтвердженою історією транзакцій, немає порушень адміністративних чи кримінальних, то легалізація криптоактивів для тебе буде проста й швидка. Виділи окремий вид діяльності і працюй. Але в нас вже були спроби амністії – без гарних результатів. Податкова вже хотіла провести легалізацію за 5% від суми. Але тоді ці спроби не дали ніякого економічного ефекту”, – нагадує фахівець.
За його словами, щоб легалізувати накопичення громадян і бізнесу у криптовалюті, треба обов’язково подивитися джерело грошей.
“Стоїть питання – “звідки ці гроші взялися?”. Умовно, коли з’являється новий інвестор, то він має пройти комплаєнс та показати підтвердження по фінмоніторингу, звідки він отримав ці кошти. А якщо пройти фінмоніторинг ти не можеш, то ці кошти в тебе, скоріше за все, “брудні””, – продовжує він.
До фізичних осіб, за словами фахівця, застосовуватимуться ті ж підходи.
“Якщо це справді ваші кошти, то у вас не має бути проблем з тим, щоб підтвердити їх джерело. Приходиш до банку, і там тобі одразу кажуть, які перспективи легалізації. Або приходиш до Податкової. Кажеш, що продав автомобіль, але купив крипту. Інша справа, коли ви займалися нелегальним бізнесом, але хочете через криптоіндустрію їх легалізувати”, – каже Анатолій Гулей.
Але у тому й справа, що всі останні роки галузь фактично перебувала у “тіні”, а, отже, по всіх криптокаптілах у Податкової будуть питання.
“У кожного криптогаманця є цифровий слід. Історію транзакцій дуже легко підняти – надайте Податковій доступ до гаманцю, роздрукуйте історію транзакцій. Проблем немає, навіть якщо ви купували той біткоїн колись у 2013 році. Інша справа, чи доведете ви у Податковій, що цей гаманець належав саме вам. Бо всі ж обманюють”, – вважає експерт.
За його словами, всі розказують, що “закупили “вагон” біткоїнів, коли той був ще по 200 доларів”, але довести купівлю не можуть.
“Згадайте як депутати хотіли свої біткоїни легалізувати з декларацій. Тоді це все закінчилося нічим, бо коли Податкова попросила їх надати доступ до їх криптогаманців і показати транзакції, то пішли відмовки, що вони або втратили доступ чи сам гаманець, або взагалі вже забули що, де й як щодо тієї криптовалюти. Якщо це справді ваш гаманець, то довести свою чесність буде не складно. Але якщо ви якось маніпулюєте, то ніякої амністії не буде, – продовжує розчаровувати українців пан Гулей. – Якщо ваш акаунт на біржі вже був знищений 5 або 10 років тому, значить вам це не цікаво. Значить ви просто морочите голову податківцям”.
Втім, якщо ви можете підтвердити “юридично і фактично” походження коштів, на які була куплена криптовалюта, а потім зможете довести Податковій, що той анонімний гаманець саме ваш, то все “насправді буде просто”.
Україна, як з власної волі, так і під тиском обставин, все ближче підходить до легалізації криптовалюти. Тим не менш, суперечки щодо наявності або відсутності пільгового періоду залишаються, що призводить до величезних щорічних втрат бюджету, бізнесу та громадян. І поки що, на жаль, всі сторони занадто принципові, щоб дійти якогось компромісу.
Втім, ще є надія, що баланс між інтересами населення, бізнесу, держави й міжнародних організацій буде знайдено. Судячи з офіційної фінансової “дорожньої карти” МВФ для України, це повинно статися вже найближчими місяцями. Головне, щоб не повторилася ситуація з податковою амністією, яка завершилася, фактично, нічим, адже були прописані такі умови легалізації, якими мало хто захотів скористатися.